Пандемія допомогла поліпшити стан атмосфери. Імовірно, це ненадовго. «Бабель» пояснює чому

Автор:
Алла Кошляк
Дата:

Світ закрили на карантин — і в містах розсіявся смог, а вода в каналах Венеції стала прозорою. Але перепочинок на рік або навіть більше не врятує навколишнє середовище. Якщо після закінчення пандемії країни не вживатимуть жодних заходів, все буде як і раніше, а може й гірше. Адже найшвидший спосіб «розігріти» економіку після кризи — це вкласти гроші в існуючі виробництва, жодним чином їх не змінюючи. І вони продовжать забруднювати планету. Є інший шлях — країни повинні домовитися інвестувати в «зелені» технології та скоротити викиди. Але, з огляду на досвід попередньої глобальної фінансової кризи, це малоймовірно.

Кароліна Ускакович / Артем Марков / «Бабель»

Повітря справді стало чистішим. Тимчасово. Зниження рівня токсичних забруднювачів повітря та парникових газів фіксують у всьому світі. У Китаї тільки за лютий промислові викиди вуглекислого газу скоротилися на 200 мільйонів тонн, пише Financial Times. Стільки CO₂ вся Україна або Нідерланди виробляють за рік. Супутники над великими містами Китаю зафіксували падіння рівня діоксиду азоту, який виробляють двигуни автомобілів. Концентрація дрібних частинок сажі в повітрі китайських мегаполісів скоротилася на 20—30 відсотків.

Подібне виявили і в інших країнах, пише The Economist. Супутникові дані щодо Італії показали зниження концентрації діоксиду азоту, особливо в долині річки По, першому вогнищі епідемії. У Південній Кореї скорочення викидів почалося в середині лютого. У Нью-Йорку, за даними TomTom, трафік у години пік зменшується на 13,5—26 відсотків. Рівень чадного газу в атмосфері міста тепер вдвічі нижчий, ніж в аналогічний період минулого року, говорять дослідники з Колумбійського університету.

Глен Пітерс з Норвезького центру міжнародних досліджень клімату вважає, якщо світовий ВВП цього року зросте лише на 1,5 відсотка, то глобальні викиди вуглекислого газу знизяться на 1,2 відсотка.

Якщо порівняти нинішню кризу з минулою світовою фінансовою кризою, то у 2009 році викиди CO₂ від викопного палива та виробництва цементу знизилися на 1,4 відсотка. Однак через рік вони знову зросли — і в кінці 2010-го річні викиди були більшими, ніж будь-коли раніше. Одна з причин — Пекінський пакет економічних стимулів Rmb4tn для підтримки карбономістких галузей.

Сьогодні провінції Китаю вже оголосили про плани збільшити витрати на будівництво до 25 трильйонів юанів. Імовірно, інші країни теж будуть підтримувати свою промисловість. Приміром, нафтогазовий сектор Канади вже попросив державу про допомогу, пише Reuters.

Авіакомпанії домовилися компенсувати шкоду від викидів у атмосферу. Але тепер угоду, вірогідно, доведеться переглянути. До кризи авіаційна галузь погодилася запустити наступного року схему CORSIA. Її мета — встановити квоти на викиди, а всі, хто їх перевищуватиме, повинні будуть інвестувати в проєкти із захисту клімату. Наприклад, саджати дерева чи утилізовувати відходи. Щоб розрахувати ці квоти, вирішили брати показники 2019 і 2020 років. Уже зараз очевидно, що цьогоріч кількість перельотів буде аномально малою. Питання в тому, чи готові авіакомпанії погодитися на нові умови, на які спочатку вони не розраховували.

У листопаді в Глазго мала відбутися Конференція ООН з питань клімату. Це перша подія такого масштабу з часів саміту COP21 у Парижі в 2015 році. На ньому країни планували домовитися про нові заходи протидії глобальному потеплінню. Сьогодні британські чиновники вже обговорюють перенесення конференції на 2021 рік.

Наслідки COVID-19 для довкілля зрештою залежатимуть від двох чинників. Перший — як довго триватиме пандемія, другий — як держави витягатимуть свої економіки з кризи. Найпростіший спосіб стимулювати економіку — вкладати гроші в існуючі великі галузі, такі як енергетика, транспорт і будівництво. Інший шлях — фінансово заохочувати сприятливі для клімату версії цих галузей: більше сонячної енергії замість нафти і газу; більше грошей на дослідження водневих паливних елементів; дотації на виробництво сталі і цементу, що відбувається без виділення CO₂. Глава Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол уже виступив із закликом використовувати «зелені» стимули для економіки. У попередню кризу до нього не прислухалися.