Завтра стартує кінофестиваль Docudays UA. Він пройде онлайн, покази будуть безплатними. «Бабель» радить, що дивитися

Автор:
Катерина Коваленко
Дата:

Кароліна Ускакович / Артем Марков / «Бабель»

Двадцять четвертого квітня в Україні розпочинається 17-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Він мав відбутися в Києві ще наприкінці березня, але через карантин подію скасували. Організатори вирішили піти в онлайн — тепер усі фільми, дискусії та майстер-класи можна відвідати, не виходячи з дому. Кореспондентка «Бабеля» Катерина Коваленко поговорила з програмною директоркою Вікторією Лещенко й вивчила розклад цьогорічного фестивалю. Розповідаємо, як, коли і що дивитися.

Карантин в Україні оголосили за 9 днів до початку цьогорічного Docudays UA. Фестиваль був майже готовий — організатори на тиждень забронювали кінотеатр «Жовтень», кількадесят іноземних режисерів пакували речі для поїздки в Київ, а глядачі розкупили майже 200 абонементів. Через коронавірус подію хотіли перенесли, але невдовзі зрозуміли, що карантин може затягнутися. «Ми побачили, що всі закордонні фестивалі почали один за одним скасовувати або переносити. Багато хто перейшов в онлайн, наприклад престижний CPH: DOCS у Копенгагені. Навіть кінофестиваль у Каннах робить свій маркет онлайн», — розповідає програмна директорка Docudays UA Вікторія Лещенко. Після довгих дискусій команда українського фестивалю теж вирішила ризикнути.

Над Docudays UA працює команда з понад 30 людей. Щодня вони по декілька разів зідзвонюються в Zoom — усі разом або групами по кілька людей. До когось під час наради вриваються діти, хтось вмикається з кухні або ліжка. Дехто приїжджає в офіс, щоб налагодити технічні моменти. На час фестивалю офіс перетворять на студію, звідки з ранку до вечора транслюватимуть дискусії з правозахисниками та кінокритиками.

Основну частину кінопрограми вдалося зберегти, а от більшість дискусій змінили. За словами Лещенко, близько 50 подій із 76 довелося придумати заново, бо вони не підходили для онлайн-формату. Цього року на фестивалі не буде класичних обговорень із творцями після показів. Іноземних режисерів об’єднали в групи — щодня з 13:00 до 14:00 вони збиратимуться на «Суп з режисер(к)ами», де обговорюватимуть свої фільми й інші теми (наприклад, страх, демократію, свободу чи карантин). Щовечора о 20:00 можна приєднатися до трансляцій «Тет-а-тет» — дискусій між українськими режисерами й кінокритиками. Під час стримів глядачі зможуть ставити свої запитання, також записи подій будуть доступні пізніше. Для всіх режисерів на сторінках їхніх фільмів можна записувати відеозапитання або звернення — вони обіцяють відповідати. Онлайн-формат дозволив запросити до дискусій близько 250 спікерів із різних країн — режисерів, критиків і правозахисників. За словами Вікторії Лещенко, це майже вдвічі більше, ніж планувалося в офлайн. «Багато хто з них раніше був для нас недоступним — дуже зайняті, щоб приїхати. А тепер усі сидять вдома, у них зʼявилася можливість долучитися», — говорить вона. Дискусії можна дивитися на сайті Docudays UA, розклад тут.

Загалом покажуть 70 документальних стрічок, усі можна переглянути на платформі DOCUSPACE, але тільки з території України. Доступ до більшості з них відкриють увечері 24 квітня. Першим глядачам пропонують переглянути «Боги Моленбеку» — копродукцію Фінляндії, Бельгії та Німеччини. Це історія про релігійну комуну Моленбек у Брюсселі. «Головний герой — хлопчик, родина якого переїхала з Фінляндії до Брюсселю й живе в цій комуні. Він дружить із хлопцем з мусульманської родини й теж хоче знайти свого бога. Він його малює, шукає в коміксах, розпитує про релігію», — розповідає Вікторія Лещенко.

Трейлер фільму «Боги Моленбеку»

Тема цьогорічного Docudays UA — Teen spirit, тому більшість фільмів так чи інакше розповідатимуть про дорослішання. В окремій однойменній категорії — шість повнометражних фільмів про підлітків та їхні проблеми. Наприклад, історія юної співачки зі Швеції — «Аврора», берлінської секс-робітниці й феміністки — «У пошуках Єви», африканського підлітка в китайському сиротинці — «Будда в Африці».

Трейлер фільму «У пошуках Єви»

У програмі п’ять українських повнометражних стрічок. Це історії про християнських паломників Західної України («Зарваниця»), війну на Донбасі (War Note і «Земля блакитна, ніби апельсин»), харківський Держпром («Будинок») та електрички між Києвом і провінційними містами («Не хвилюйся, двері відчиняться»). На відміну від решти фільмів, їхній перегляд обмежили в часі — вони будуть доступні протягом доби. Стрічки зʼявлятимуться онлайн щодня о 18:00, а о 20:00 можна буде послухати обговорення з режисерами й кінокритиками. За словами Вікторії Лещенко, перехід фестивалю в онлайн виявився для українських режисерів особливо болючим. «Для них фестивалі — це змога заявити про себе й потім конвертувати це в комерційних успіх. А тут ти просто віддаєш його в інтернет», — пояснює Вікторія Лещенко. Двоє українських режисерів — Андрій Загданський та Сергій Буковський — відмовилися від участі в карантинному Docudays UA. Їхні стрічки «Музей» про Національний художній музей та «В. Сильвестров» про композитора Валентина Сильвестрова мали показати в позаконкурсній програмі. «Це наші майстри, вони не ризикнули виходити в онлайн, — говорить Лещенко. — Але ми їх розуміємо і сподіваємося показати ці фільми після карантину».

Трейлер фільму «Земля блакитна, ніби апельсин»

Натомість до цьогорічної програми додали фільм «Вигоряння» бельгійського режисера Жерома ле Мера. Історія про лікарів хірургічного відділення однієї з клінік Парижу перегукується із сучасними подіями. Стрічку показували на Docudays UA 2017 року, вона вже доступна для перегляду онлайн.

Усі події онлайн-фестивалю — безплатні. Тим, хто вже купив абонемент на фестиваль, запропонували повернути гроші, обміняти їх на сувеніри або безкоштовно відвідати Docudays UA наступного року. Також організатори просять підтримати фестиваль і отримати за це подарунки.

Кароліна Ускакович / Артем Марков / «Бабель»