Ми взяли інтервʼю у члена наглядової ради «Укрзалізниці» Сергія Лещенка. Вперше в історії видання спікер заборонив публікувати текст. Ось про що ми його запитували

Автор:
Марія Жартовська
Дата:

Юлія Вебер / «Бабель»

Член наглядової ради «Укрзалізниці», колишній депутат та журналіст Сергій Лещенко дав велике інтервʼю кореспонденту «Бабеля» Марії Жартовській. Опублікувати інтервʼю повністю ми не зможемо — вперше в історії видання спікер заборонив це робити, вимагаючи самостійно попрацювати з первинною версією. За законом, він може зняти відповіді, але не може зняти запитання про те, як він потрапив на роботу в УЗ, про свою високу зарплату, ключові завдання, свій Telegram-канал з інсайдами і проблеми влади з олігархами. Ми публікуємо головні теми інтервʼю і бонус — історію боротьби депутата Лещенка з нормою щодо необхідності погоджувати інтервʼю. Він навіть подавав відповідний законопроєкт, який так і не став законом.

Тиждень тому кореспондент «Бабеля» Маша Жартовська домовилася про інтервʼю з членом наглядової ради «Укрзалізниці» (УЗ), колишнім народним депутатом і відомим журналістом-розслідувачем Сергієм Лещенком. Зараз, окрім основної роботи, він просуває свій політичний Telegram-канал «Лещенко тут», у якого понад 17 тисяч підписників, і YouTube-канал з 63 тисячами підписників. Ми планували поговорити про роботу Сергія Лещенка в наглядовій раді, його високу зарплату, ключові KPI, головні проблеми влади і її стосунки з олігархами. Остання тема — одна з ключових у Telegram-каналі колишнього журналіста.

Дати інтервʼю Сергій Лещенко погодився за умови, що він читає і погоджує текст до публікації. Погоджувати інтервʼю українських журналістів зобовʼязує закон. Ми погодилися. Бесіда з Сергієм Лещенком тривала понад дві години, а повна розшифровка інтервʼю зайняла 37 сторінок. Редакція скоротила інтервʼю до прийнятних для онлайн-формату розмірів, деякі питання обʼєднала, не спотворила слів спікера і точно передала суть відповідей. Остаточний текст ми надіслали на погодження. Узгодити текст Сергій Лещенко відмовився, пославшись на те, що розмова була значно довшою і повнішою, попросив первинну версію бесіди і запропонував самостійно попрацювати над текстом. Таку пропозицію редакція отримала від спікера вперше. На пропозицію редакції вказати на неточності, перекручені цитати або інформацію, Сергій Лещенко відповів відмовою і зажадав повної розшифровки.

Юлія Вебер / «Бабель»

Редакція «Бабеля», як і інші ЗМІ, змушена узгоджувати тексти інтервʼю зі спікерами та, в разі недотримання цієї норми, ризикує отримати судовий позов і грошовий штраф. Але герої наших інтервʼю не можуть використовувати сайт як зручний для них медіа-майданчик і самостійно «працювати з розшифровками» текстів, видаючи їх за роботу редакції. Вони можуть вказати на фактичні помилки або неточності, спотворені через скорочення висловлювання, попросити не давати вирваних із контексту фраз.

У 2015 році право журналістів не погоджувати інтервʼю зі спікером відстоював сам Сергій Лещенко. Разом з іншими депутатами він навіть подав законопроєкт, який мав скасувати цю норму. «Працюючи журналістом, я також вважав це положення абсурдним. Це елемент цензури, адже, коли ти сідаєш давати інтервʼю on the record, ти вже цим фактом даєш згоду на оприлюднення сказаного. Всі західні журналісти, з ким я дружу, в шоці від того, що український закон зобовʼязує репортера погоджувати текст розмови зі співрозмовником. Тому сьогодні в парламенті буде зареєстровано законопроєкт про скасування цієї норми про погодження інтервʼю. По суті, цей закон проти політиків, які люблять переписувати свої інтервʼю і прибирати гострі абзаци. Подивимося, чиї інтереси переможуть — журналістів, депутатів. Я на боці перших», — писав він на своїй сторінці в Facebook.

Юлія Вебер / «Бабель»

За пʼять років парламент так і не скасував норму, яка зобовʼязує журналістів погоджувати інтервʼю. Є вона і в новому законопроєкті «Про медіа», який Рада відправила на повторне перше читання.

Через недосконалість українського медіа-законодавства і ризик програти справу в суді у випадку публікації інтервʼю, редакція «Бабеля» публікує список ключових тем інтервʼю з Лещенком — без його відповідей.

Головні теми інтервʼю

Яким чином Лещенко пройшов відбір на посаду члена наглядової ради «Укрзалізниці» без досвіду роботи у транспортній сфері.

Чи мав відношення до його призначення його давній знайомий, колишній глава Офісу президента Андрій Богдан.

Чи були домовленості про його призначення у владу в обмін на підтримку Володимира Зеленського під час президентської виборчої кампанії.

Які його головні завдання та KPI в наглядовій раді.

Юлія Вебер / «Бабель»

Чому його роботу не може виконувати експерт з великим досвідом роботи у транспортній сфері.

Навіщо і в якій ролі він веде Telegram-канал: як блогер чи як член наглядової ради УЗ.

Чому в своєму Telegram-каналі він фактично працює адвокатом Зеленського і не помічає помилок влади.

Чому він пише про те, що президент віддаляється від олігархів, але не розповідає про те, які поступки останні отримують від влади. Приміром, не говорить про те, що відсутність монобільшості «Слуги народу» є результатом того, що різні групи впливу отримали місця у передвиборчому списку партії.

Чому він хвалить владу за зниження медіа-залежності від Ігоря Коломойського, але не говорить про зростання впливу телеканалів, які повʼязують з Віктором Медведчуком. Нарощувати рейтинг цих ресурсів допомагають представники влади, які часто зʼявляються в ефірах каналів.

Лещенко активно підтримував призначення Михеїла Саакашвілі у владу. Як він ставиться до того, що одним з активних публічних лобістів Саакашвілі також був депутат від СН Олександр Дубінський. Останнього Лещенко називає рупором Коломойського і стверджує, що депутат озвучує вигідні олігарху тези.

Юлія Вебер / «Бабель»