Цього літа польоти на Марс готують одразу три країни. NASA хоче знайти життя на Марсі, Китай — наздогнати і перегнати США, а ОАЕ — надихнути арабську молодь

Автор:
Сергій Пивоваров
Дата:

Приблизно раз на 26 місяців планети Сонячної системи вишиковуються так, що можна заощадити на паливі при польоті на Марс. Цього літа саме таке вікно, і вперше одразу три країни готують свої місії. Наймасштабніший проєкт має американське агентство NASA. Він розрахований на два польоти — у 2020-му і 2026 році. Але є ще два новачки — Китай та ОАЕ. Китай вже підкорив Місяць і форсує марсіанську програму, тому з першої спроби відправить одразу і орбітальний апарат, і марсохід. Космічна програма Арабських Еміратів хоч і молода, але вже досить успішна. А одна з головних цілей їхньої марсіанської місії — надихнути арабську молодь на космічні дослідження. «Бабель» розповідає про цілі й технічні деталі кожної місії.

NASA відправляє новий марсохід, аби остаточно зʼясувати, чи було життя на планеті

Американське агентство NASA відправляло місії на Марс протягом останніх шести з восьми таких стартових вікон. Попередні експедиції знаходили підтвердження того, що мільярди років тому на цій планеті могло існувати життя. Тепер учені хочуть зʼясувати це остаточно. Для цього місію розбили на два етапи: збирання зразків марсіанського ґрунту і доправлення їх на Землю, щоб детальніше вивчити на наявність біологічних слідів.

У липні 2020-го стартує перший етап. На Марс відправлять новий всюдихід Perseverance. Попередні десятиліття досліджень дозволили обрати конкретне місце для посадки, де апарат зможе зібрати цікаві зразки. Це кратер Джезеро, розташований на північ від марсіанського екватора. Ймовірно тут розташована висохла дельта давньої річки і дно озера. І сюди вода могла нанести безліч різноманітних зразків гірських порід з різних геологічних періодів.

Марсохід NASA Perseverance оснащений передовими оптичними приладами.
Спектрометр SHERLOC на роботизованій руці марсохода Perseverance буде визначати, які зразки варто взяти для вивчення їх на Землі.

Марсохід NASA Perseverance оснащений передовими оптичними приладами. Спектрометр SHERLOC на роботизованій руці марсохода Perseverance буде визначати, які зразки варто взяти для вивчення їх на Землі.

NASA / JPL-Caltech

Концепція марсохода Perseverance.

Порівняно з попередніми марсоходами, у Perseverance вдосконалена навігаційна система, камери з більш чітким кольоровим зображенням, модернізовані колеса для кращого зчеплення з ґрунтом, а ще він зможе запускати мінівертоліт для обстеження місцевості. Марсохід привезе експериментальну установку МОХІЕ, яка спробує отримати кисень з марсіанської атмосфери. Це може стати в нагоді майбутнім колоністам.

Але головне — нова система складування зразків. Марсохід за допомогою роботизованої руки і бура може зібрати до 14 грамів матеріалу, який помістить у стерильний металевий контейнер. Планується залишити на поверхні приблизно 30 таких контейнерів. Вони можуть зберігати герметичність на поверхні Марса як мінімум десять років в очікуванні, поки їх заберуть. Другу частину програми — доправлення цих зразків — NASA планує на 2026 рік.

Зображення, зроблене всюдиходом NASA Curiosity всередині кратера Gale на Марсі, 2012 рік.

Китай відправить на Марс одразу два апарати, щоб наздогнати і перегнати NASA

Китайська космічна програма вирізняється амбітністю й методичністю. На відміну від інших країн, вони намагаються досягти декількох цілей за один раз. Так було, наприклад, з освоєнням Місяця. Китайці не тільки першими посадили апарат на зворотному боці супутника Землі, але й облаштували там мінілабораторію з вирощування земних рослин.

Тепер Китай прагне покласти край американському домінуванню в дослідженнях Марса. Тому місія Tianwen-1 має одразу два завдання — доставити орбітальний апарат і марсохід. Головна відмінність китайського марсохода — радіолокаційна станція підповерхневого зондування. Такий прилад на Марс ще ніхто не доправляв. Сенс його застосування в тому, щоб «зазирнути» на десятки метрів углиб планети і зрозуміти місцеву геологічну будову, а також розподіл скельних порід, ґрунту і льоду.

Концепція платформи, яка доправить китайський всюдихід на Марс.

Це вже не перша спроба Китаю потрапити на Марс. У 2011 році була спроба спільного з Росією запуску. Але тоді ракета впала в Тихий океан. До речі, цьогоріч «Роскосмос» спільно з Європейським космічним агентством теж планував відправити місію на Марс. Однак запуск відклали до 2022 року через «технічні затримки» і «пандемію коронавірусу».

ОАЕ відправляють місію на Марс, щоб надихнути арабську молодь на дослідження космосу

Обʼєднані Арабські Емірати готуються стати першою арабською країною, яка здійснила міжпланетний політ. Свою місію вони назвали Hope або EMM (Emirati Mars Mission). Її цілі скромніші, ніж у NASA й Китаю. ОАЕ планують відправити апарат на орбіту Марса. Він буде спостерігати за різними місцями на планеті в різний час доби протягом марсіанського року. При цьому він теж спробує зробити внесок у науку — проведе перші за весь час вимірювання в нижніх шарах атмосфери, де формується марсіанська погода, зокрема, пилові бурі.

Космічна програма Арабських Еміратів хоч і молода, але вже досить успішна. Починалася вона з запуску супутників на навколоземну орбіту, а у вересні минулого року ОАЕ відправили свого першого астронавта на МКС.

Розвитком космічної програми займається премʼєр-міністр Мохаммед ібн Рашид Аль-Мактума, його імʼя носить космічний центр ОАЕ. Його головний принцип — «Ми будемо будувати, а не купувати». Космічне агентство ОАЕ обʼєднало зусилля з трьома американськими університетами, які вже давно беруть участь у підготовці міжпланетних польотів NASA. А для підготовки проєкту Hope радником запросили Майка МакГрета з Лабораторії атмосферної та космічної фізики Колорадського університету. Він приїхав у Дубай три роки тому і тепер хвалить своїх колег з ОАЕ. «Усім, з ким я працюю, ледь за 30 років. Я ніколи не зустрічав людей їхнього віку з такими ж здібностями. Це дивовижно».

Політ на Марс має й іншу важливу мету — надихнути мільйони молодих жителів арабського регіону, підвищити їхній інтерес до науки і досліджень космосу. «Невдача на Марсі можлива, але відмова від прогресу неприпустима», — говорить керівник проєкту Hope Омран Шараф.