Конкурс на голову Національної служби здоров’я виграв Костянтин Яриніч. «Бабель» розповідає, що відомо про людину, яка (ймовірно) буде розпоряджатися 86 мільярдами гривень на медицину

Автор:
Олеся Біда
Дата:
Конкурс на голову Національної служби здоров’я виграв Костянтин Яриніч. «Бабель» розповідає, що відомо про людину, яка (ймовірно) буде розпоряджатися 86 мільярдами гривень на медицину

Сніжана Хромець / Артем Марков / «Бабель»

Другого і третього червня міністр охорони здоров’я Максим Степанов провів у Zoom співбесіди на посаду голови Національної служби здоров’я. За пʼять днів на брифінгу він оголосив, що визначився з кандидатом. Тепер його призначення має затвердити Кабмін. За інформацією, яку «Бабелю» підтвердило джерело в МОЗ, міністр обрав Костянтина Яриніча — колишнього нардепа і гендиректора Кіровоградського обласного клінічного онкологічного центру. За словами Степанова, призначення тимчасове, і через два місяці після закінчення карантину проведуть новий конкурс. «Бабель» розповідає, як обирали і що відомо про людину, яка має розпоряджатися 86 мільярдами гривень, що виділили цього року на медицину.

Як відбувався відбір?

Від початку року і дотепер обов’язки голови НСЗУ виконувала Оксана Мовчан. Вона набрала найбільше балів на конкурсі, який оголосили після звільнення попереднього голови — Олега Петренка. Але співбесіда Мовчан і ще двох кандидатів з тодішнім міністром охорони здоров’я Зоряною Скалецькою так і не відбулася. Її провів уже міністр Степанов у травні. Він відхилив усіх трьох кандидатів і призначив новий конкурс. Спершу на нього подалися 17 кандидатів. Серед них — колишній керівник і засновник НСЗУ Олег Петренко, ексголова директорату МОЗ Ірина Литовченко, чинна голова директорату медпослуг Оксана Сухорукова. Після того як стало відомо, що співбесіда кожного триватиме пів години в онлайні, декілька кандидатів відмовилися брати участь у конкурсі. Відео пообіцяли викласти після закінчення співбесід. Народна депутат від партії «Голос» із комітету охорони здоров’я Ольга Стефанишина вела стрім зі співбесідами з кабінету Степанова. Той відмовився розмовляти з кандидатами в прямому ефірі, щоб не порушувати конфіденційність, і переніс декілька співбесід на наступні дні. Ще одна претендентка на посаду, нинішня заступниця голови НСЗУ Наталія Рябцева розповіла, що співбесіда тривала менше 20 хвилин і складалася з п’яти запитань. Оксана Мовчан говорить, що попередня її співбесіда, до прикладу, зайняла весь день.

Хто такий Костянтин Яриніч?

Костянтин Яриніч народився 1970 року в Кропивницькому. У 1993-му закінчив Полтавський медичний університет за спеціальністю «Лікувальна справа». Працював лікарем у Кіровоградському обласному онкологічному диспансері. Спершу онкологом, а потім обіймав керівні посади. З 2007 до 2014 року був головним лікарем. Кандидат медичних наук, заслужений лікар України.

У 2010—2014 роках був депутатом Кіровоградської обласної ради. Пізніше — народним депутатом восьмого скликання від «Блоку Петра Порошенка» і головою підкомітету з питань медичної освіти та науки комітету Верховної Ради. У цей час онкодиспансером у Кропивницькому керував його батько — Володимир Яриніч.

У червні 2019 року в інтерв’ю кропивницькому виданню CBN Яриніч розповідав, що в нього є конфлікт з Міністерством охорони здоров’я, яке на той момент очолювала Уляна Супрун, і її команду потрібно змінювати. «Ті закони, які я писав і які стосуються медичної галузі, вони абсолютно правильні. Я це докажу будь-якій людині, яка не погоджується з цим. Але виконання цих законів — воно відповідає 10 відсоткам від того, що потрібно було від Міністерства охорони здоров’я. У нас є відкриті конфлікти. Ми намагаємося з’ясувати, як прискорити зміни в медичній галузі. Водночас мені здається, якщо в МОЗ прийде наш український керівник, то цей процес ми таким чином і прискоримо. Я вважаю, що там потрібно змінювати команду на 95 відсотків».

Космач Олександр / УНІАН

За інформацією Центру протидії корупції, в онкодиспансері, яким керував Яриніч, ліки закуповували у 2—3 рази дорожче, ніж МОЗ у міжнародних організацій.

У 2019 році Яриніч балотувався до Верховної Ради дев’ятого скликання у 99 окрузі в Кропивницькому як самовисуванець і член партії «Європейська солідарність», але не пройшов.

Із вересня 2019 року виконував обов’язки генерального директора онкодиспансеру, а 12 березня 2020-го обласна рада призначила його генеральним директором. Наприкінці квітня Яриніч став проректором Донецького національного медичного університету з науково-педагогічної роботи і міжнародних звʼязків. Він розповідав, що його мета — щоб випускники залишалися працювати в області.

Що відомо про його плани щодо НСЗУ?

Про те, що Костянтин Яриніч може очолити НСЗУ, почали говорити ще до його призначення. Уперше інформація з’явилася у ЗМІ. Потім Яриніч і сам підтвердив, що збирається податися на конкурс. Він зазначав, що потрібно провести перезавантаження Національної служби здоров’я. Мовляв, можливості медицини в регіонах недооцінили, встановлені тарифи — несправедливі, тому заклади не можуть надавати якісну меддопомогу. Це збігається з тим, що говорив міністр Степанов: тарифи потрібно переглянути, а реформу «покращити». Хоча ще у квітні, одразу після призначення Степанова, Яриніч говорив, що не впевнений, чи впорається новий міністр зі своєю посадою. Яриніч також зазначив, що в його планах на посаді голови НСЗУ — зберегти дотації для інфекційних лікарень і психіатричних закладів, зберегти 5 відсотків ВВП на медицину та контролювати якість послуг.

Напередодні співбесіди громадські організації «Центр протидії корупції», StateWatch, «100% Життя» і «Пацієнти України» написали заяву з проханням не призначати Яриніча головою НСЗУ. На їхню думку, у кандидата є проблеми зі службою здоров’я: у квітні пацієнт з Кіровоградського онкодиспансеру, який очолює Яриніч, купував ліки за свої гроші, хоча НСЗУ мала оплатити це за контрактом.

На співбесіді зі Степановим Яриніч розповідав, що для початку в НСЗУ він хоче познайомитися з колективом, дізнатися більше про систему eНealth і її проблеми, змінити програму реімбурсації, щоб вона запрацювала по-новому, і попросити економістів надати розрахунки формування тарифів на медичні послуги.