Ілля Хржановський відзвітував про пів року роботи в МЦГ «Бабин Яр». У плані експозиції — монокуляри, фільм Лозниці, інтерактивний проєкт Зигаря та інтервʼю з киянами. Наглядовій раді сподобалося

Автор:
Катерина Коваленко
Редактор:
Гліб Гусєв
Дата:

Babyn Yar Holocaust Memorial Center / Youtube

Півтора місяці тому близько сотні українських журналістів, письменників, музейних кураторів, істориків, продюсерів та інших діячів культури закликали Наглядову раду Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (BYHMC) звільнити художнього керівника Іллю Хржановського. Сталося це після того, як у медіа зʼявилася чернетка концепції BYHMC його авторства — Іллі Хржановському дорікали тим, що він хоче використовувати в музеї методи соціальної інженерії, «які не мають нічого спільного з увічненням памʼяті жертв». У відповідь члени Наглядової ради BYHMC заявили, що команда музею все ще розробляє концепцію — і тільки коли її представлять публічно, вони зможуть «дати справедливу оцінку роботі Іллі Хржановського». Одинадцятого червня Ілля Хржановський і його команда показували, чим вони займалися останні пів року. У відеоконференції в Zoom брали участь члени нової команди BYHMC і Наглядова рада майже в повному складі. Усім сподобалося.

У BYHMC буде новий логотип. В основі — точки, що символізують жертв Бабиного Яру. Вони утворюють напис BABYN YAR і схематичне зображення яру. До кінця червня команда запустить сайт з інтерактивною картою, на яку нанесуть понад 18 тисяч точок. За кожною з них буде історія людини, яка загинула в цьому місці.

Новий логотип BYHMC. В основі — точки, що символізують жертв трагедії.

Babyn Yar Holocaust Memorial Center / Youtube

На території Бабиного Яру зʼявляться сім монокулярів. Через них можна буде подивитися архівні фотографії території в минулому. Монокуляри поставлять у тих місцях, звідки були зроблені знімки. «Це буде перший експозиційний проєкт під відкритим небом, який дозволить подивитися, як Бабин Яр виглядав у минулому вдень і вночі», — розповіла директорка департаменту архітектури і дизайну BYHMC Анна Камишан. Монокуляри хочуть встановити у 2020 році.

Український режисер Сергій Лозниця створить документальний фільм про Бабин Яр з архівних матеріалів. Він збирає всі можливі відеозаписи з архіву Пшеничного в Києві, Красногорського архіву в Підмосковʼї, Федерального і декількох приватних архівів Німеччини. «Це Київ у перші дні війни, підготовка Києва до оборони, вхід до Києва військ Вермахту, табір військовополонених на лівому березі Дніпра, вибухи в Києві, київський процес 1946 року, остання публічна страта в Києві в 1946 році після київського процесу», — розповів Лозниця. За його словами, деякі матеріали ще ніколи не публікувалися. Епізоди почнуть викладати онлайн у вересні цього року.

Російський журналіст і письменник Михайло Зигар працює над проєктами «Інтерактивний щоденник» і «Аудіоспектакль». У першому люди зможуть «прожити» історію когось із загиблих або тих, хто вижив у Бабиному Яру. Презентація схожа на відеогру: людині пропонують обрати персонажа і пройти з ним його шлях під час трагедії. «Перша зустріч відбувається в сучасності, потім ми рухаємося назад у часі. Це нескінченна траєкторія пізнання, до якої глядач може повернутися в будь-який час і дізнатися про себе щось нове», — розповів Зигар. Учасники стикатимуться з такими ж виборами, що і обрані ними герої. Також учасник зможе подивитися на себе з боку. «Аудіоспектакль» — це звукова екскурсія по території Бабиного Яру. Учасникам розкажуть про те, що відбувалося з різними людьми в інших країнах у той час, коли в Києві розстрілювали тисячі євреїв.

Так може виглядати «Інтерактивний щоденник». Учасники обиратимуть історичного персонажа та «проживатимуть» його долю разом із ним.

Babyn Yar Holocaust Memorial Center / Youtube

У рамках проєкту «Розмова» команда вже записує інтервʼю з киянами. У планах — 50 тисяч розмов. Запитання стосуються ідентичності, памʼяті, патріотизму і цінностей, каже керівниця проєкту Ксенія Марченко. Усі записані інтервʼю будуть доступні на сайті проєкту, який зʼявиться пізніше. «Це міст між минулим і майбутнім у теперішньому. Ми постараємося знайти мову, якою можна говорити про цю трагедію так, щоб це відчувалося і було важливим для людей, які живуть у наші дні», — пояснює задум Хржановський.

Архітектурний проєкт, який переміг у конкурсі у вересні 2019 року, доопрацюють. Його хочуть розширити на територію всього Бабиного Яру. Над проєктом працюватимуть архітектори, історики, психологи, музейні дизайнери та фахівці з питань історії памʼяті. «За найближчі місяці ці люди повинні презентувати образ, який потім буде відображено в архітектурній концепції», — говорить Хржановський. Перша зустріч відбудеться в червні.

До кінця року повноцінно запрацюють новостворені науково-дослідні інститути при BYHMC — Інститут вивчення Голокосту у Східній Європі та Інститут території та ландшафту памʼяті Бабиного Яру. Крім цього, команда оцифровує архівні матеріали та встановлює імена загиблих, які не були відомі раніше. За словами керівниці проєкту «Імена» Анни Фурман, команда встановила вже 834 нових імені.

Наглядова рада BYHMC просить Володимира Зеленського делегувати до їхнього складу свого представника. Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що передав президенту лист із таким проханням, той обіцяв вирішити питання найближчим часом.