Путін написав статтю про Другу світову війну, в якій закликав не перекручувати історію, але сам багато чого перекрутив. Пояснюємо (спираючись на факти), як було насправді

Автор:
Сергій Пивоваров
Редактор:
Євген Спірін
Дата:

Сніжана Хромець / Артем Марков / «Бабель»

Президент Росії Володимир Путін написав і опублікував в американському виданні The National Interest статтю про Другу світову війну. Вона називається «Справжні уроки 75-ї річниці Другої світової війни». У статті Путін розмірковує про те, чому почалася війна, як повелися лідери різних країн і про роль СРСР. Ідея написати статтю прийшла до Путіна після того, як у вересні 2019 року Європарламент видав резолюцію, яка засуджує нацизм і сталінізм. Крім того, в резолюції йшлося про те, що війна почалася після підписання пакту Молотова — Ріббентропа. У грудні минулого року прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков повідомив, що Путін вже працює над статтею, а 14 червня цього року — що стаття завершена. У ній багато чого перекручено, як у радянському підручнику з історії: СРСР законно окупував країни Балтії, Європа замовчує і виправдовує Мюнхенську угоду, а договір між Радянським Союзом і Німеччиною не вплинув на початок війни. Кореспондент «Бабеля» Сергій Пивоваров уважно прочитав статтю і за допомогою історичних фактів пояснює, як було насправді.

Як Путін пише про Лігу Націй

«Одним з головних результатів Першої світової війни стало створення Ліги Націй. Ця міжнародна організація покладає великі надії на забезпечення міцного миру й колективної безпеки. Це була прогресивна ідея, яка, якщо її послідовно виконувати, могла б насправді запобігти повторенню жахів глобальної війни. У Лізі Націй та й загалом на європейському континенті не були почуті неодноразові заклики Радянського Союзу сформувати рівноправну систему колективної безпеки».

Як насправді

У грудні 1939 року СРСР виключили з Ліги Націй за напад на Фінляндію. Тридцятого листопада 1939 року радянська армія вторглася на територію Фінляндії, а авіація завдала перший бомбовий удар по Гельсінкі. У відповідь на запити від керівництва Ліги Націй глава радянського МЗС Вʼячеслав Молотов заявив, що ніякої війни немає, оскільки СРСР уклав 2 грудня 1939 року Договір про взаємодопомогу та дружбу з урядом Фінляндської Демократичної Республіки, утвореної за добу до цього на окупованій частині Карельського перешийка.

Як Путін пише про Мюнхенську угоду і розділ Чехословаччини

«Розділ Чехословаччини був жорстоким і цинічним. Мюнхен обрушив навіть ті формальні крихкі гарантії, які залишалися на континенті, показав, що взаємні домовленості нічого не варті. Саме Мюнхенська змова послугувала тим спусковим гачком, після якого велика війна в Європі стала неминучою. Сьогодні європейські політики, передусім польські керівники, хотіли б «замовчати» Мюнхен».

Як насправді

Європейські політики та історики не намагалися замовчувати і виправдовувати Мюнхенську угоду. Цю спробу не допустити початку нової війни шляхом поступок Гітлеру визнали величезною помилкою. Причому багато хто в Європі критикував угоду ще у 1938 році. Наприклад, майбутній британський премʼєр Вінстон Черчилль, виступаючи в парламенті, заявив, що «ми зазнали повної, абсолютно нищівної поразки».

Про вторгнення СРСР до Польщі у вересні 1939 року

«Одразу після нападу на Польщу в перші вересневі дні 1939 року Берлін наполегливо і неодноразово закликав Москву приєднатися до військових дій. Однак радянське керівництво подібні заклики ігнорувало і втягуватися в драматичні події, що розвивались, не збиралося до останньої можливості».

«Очевидно, що інших варіантів не лишалося. В іншому випадку ризики для СРСР зросли б у багато разів, оскільки, повторюю, старий радянсько‑польський кордон проходив лише за кількадесят кілометрів від Мінська, і неминуча війна з нацистами почалася б для країни з украй невигідних стратегічних позицій».

Як насправді

Поділ Польщі був частиною секретних протоколів до договору про ненапад, який голови МЗС Німеччини і СРСР — Йоахім фон Ріббентроп і Вʼячеслав Молотов — підписали 23 серпня 1939 року. Двадцять другого вересня 1939 року війська СРСР та Німеччини провели спільний військовий парад у Бресті, який до вторгнення входив до складу Польщі. Спочатку його окупували німецькі війська, але потім передали під контроль радянським військам, тому що він входив до «сфери впливу» СРСР згідно з пактом Молотова — Ріббентропа. Після окупації органи НКВС розстріляли понад 20 тисяч польських громадян і військовополонених. Одне з місць масових розстрілів — Катинський ліс у Смоленській області.

Як Путін пише про пакт Молотова — Ріббентропа

«Стосовно укладеного тоді Договору про ненапад зараз багато розмов і претензій саме на адресу сучасної Росії. Так, Росія — правонаступниця СРСР, і радянський період з усіма його тріумфами і трагедіями — невіддільна частина нашої тисячолітньої історії. Але нагадаю також, що Радянський Союз дав правову і моральну оцінку так званому Пакту Молотова — Ріббентропа. У постанові Верховної Ради від 24 грудня 1989 року офіційно засуджені секретні протоколи як «акт особистої влади», що жодним чином не відображав «волю радянського народу, який не несе відповідальності за цю змову».

Як насправді

Двадцять сьомого травня 2020 року в Держдуму РФ внесли законопроєкт про скасування постанови 1989 року, що засуджує пакт Молотова — Ріббентропа. У пояснювальній записці зазначається, що цей протокол «не відповідає державним інтересам Росії». Законопроєкт схвалений комітетом Державної Думи з міжнародних справ і включений до програми засідань на липень 2020-го.

Як Путін пише про окупацію Балтії

«Восени 1939 року, вирішуючи свої військово‑стратегічні, оборонні завдання, Радянський Союз почав процес інкорпорації Латвії, Литви та Естонії. Їхній вступ до СРСР було реалізовано на договірній основі, за згодою обраної влади. Це відповідало нормам міжнародного та державного права».

Як насправді

Згідно з секретним додатковим протоколом до пакту Молотова — Ріббентропа, країни Балтії входили до радянської сфери інтересів. Спочатку Литва була у сфері впливу Німеччини, але потім Сталін виміняв її на польські території, окуповані німцями на початку Другої світової війни. Восени 1939 року СРСР навʼязав балтійським країнам договори про взаємодопомогу, розмістивши на їхній території свої військові бази. Влітку 1940-го Радянський Союз звинуватив Литву, Латвію та Естонію в порушенні цих договорів і ввів додаткові війська. Потім в усіх трьох країнах відбулися позачергові парламентські вибори, на які допустили тільки прорадянських кандидатів. І нові уряди попросили включити їхні країни до складу СРСР.

Як Путін пише про заслуги СРСР у Другій світовій війні

«У розгром нацизму — хоч би що зараз намагалися довести — основний, вирішальний внесок зробив Радянський Союз, Червона Армія».

«Загалом на частку СРСР припадало близько 75 відсотків усіх військових зусиль антигітлерівської коаліції».

Як насправді

Питання про те, у кого з країн-союзниць більше заслуг у Другій світовій війні, досі залишається дискусійним. На думку британського історика, професора Королівського коледжу Річарда Овері, всі фактори і дії союзників для перемоги над Німеччиною варто розглядати тільки в сукупності.

Як Путін пише про Ялтинську конференцію

«Тоді перед керівниками СРСР, США і Великої Британії стояло без перебільшення історичне завдання. Сталін, Рузвельт, Черчилль представляли країни з різними ідеологіями, державними прагненнями, інтересами, культурами, але виявили величезну політичну волю, піднялися над суперечностями і пристрастями і винесли на чільне місце справжні інтереси світу. Зрештою вони змогли дійти згоди і досягти рішення, від якого виграло все людство».

Як насправді

Насправді це був черговий поділ Європи на сфери впливу СРСР і західних союзників у антигітлерівській коаліції. Більшість країн, що потрапили до сфери впливу Радянського Союзу, стали частиною соцтабору з прорадянськими режимами. А між колишніми союзниками почалася Холодна війна.

«Якщо сьогодні запитати експертів з міжнародної безпеки, які регіони світу не дають їм спати ночами, у першу трійку беззаперечно увійдуть Україна з Кримом, Корейський півострів і Західна Європа після Брекзита. Коріння проблем, повʼязаних з ними, ведуть до міжнародної конференції, яка відбулася 75 років тому», — пише Діана Престон, оксфордський історик, авторка книги «Вісім днів у Ялті: як Черчилль, Рузвельт і Сталін створювали повоєнний світ».