120 років тому дирижаблі були дуже популярними, але після великої аварії від них відмовились. А зараз зацікавились знов і ось чому

Автор:
Яна Собецька
Редактор:
Євген Спірін
Дата:

«Граф Цеппелін» у небі над Великою Британією.

Print Collector / Getty Images

Другого липня 1900 року, за три роки до легендарного польоту братів Райт, у небо здійнявся перший класичний дирижабль — Luftschiff Zeppelin 1. Розробка німецького офіцера Фердинанда фон Цеппеліна мала кілька істотних недоліків. Але саме вона ознаменувала початок ери дирижаблів. Ще до того, як набули популярності літаки, «легші за повітря» літальні апарати використовували для транспортних перевезень, на них здійснювали навколосвітні подорожі. А під час Першої світової війни за допомогою дирижаблів знаходили ворожі субмарини та скидали бомби на противників. Проте після масштабної аварії цепеліна «Гінденбург», що сталася у 1937 році у Нью-Джерсі, дирижаблі за одну ніч відійшли у минуле. «Бабель» розповідає історію цепелінів та пояснює, чому через вісімдесят років після катастрофи «Гінденбурга» низка компаній планує повернути дирижаблі у небо вже наступного року.

Прототипи «легших за повітря» літальних апаратів, що складалися з характерного видовженого корпусу, наповненого газом, та «човна», який кріпився до нього мотузками, з’явилися ще у XVIII столітті. Конструкцію дирижабля запропонував французький військовий інженер Жак Меньє. У 1784 році він презентував концепцію Французькій академії наук, проте проєкт так і не реалізували. Перший дирижабль здійнявся у небо лише через сімдесят років. У 1852 році повітряного гіганта, що працював на паровому двигуні і зовні нагадував величезну сигару, розробив французький учений Анрі Жіффар.

Дизайн дирижабля, створеного французьким інженером Анрі Жіффаром у 1852 році.

Hulton Archive / Getty Images

А у 1884 році французький інженер Артур Костянтин Кребс побудував дирижабль «Франція» з електричним двигуном. Розробки Жіффара та Кребса мали суттєву ваду. Ємність з легшим за повітря газом, завдяки якому літальний апарат здіймався у повітря, мала м’яку оболонку. Через це наповнена воднем або гелієм куля легко деформувалася, і дирижаблем було складно керувати.

Учені по всьому світу намагалися знайти спосіб усунути цей недолік. Найбільшого успіху у розробці дирижаблів на початку ХХ століття досягнув колишній німецький офіцер Фердинанд фон Цеппелін. Улітку 1888 року він почав створювати перший дирижабль жорсткого типу з алюмінієвим корпусом.

Перший цепелін Luftschiff Zeppelin 1 у Мюнхені. 

Haeckel Brothers / Paul Thompson / FPG / Getty Images

Повітряний гігант отримав назву LZ-1 (Luftschiff Zeppelin 1) і був досить масштабним. Судно сягало 128 метрів завдовжки, майже 12 метрів в діаметрі, а всередині балонетів, розташованих під металевим каркасом, могло поміститися 125 тисяч кубометрів газу. До низу корабля кріпилися дві металеві гондоли, кожна з яких містила 4-циліндровий бензиновий двигун, що з’єднувався з гвинтами, розташованими по обидва боки від корпусу дирижабля.

LZ-1 вперше здійнявся у небо 2 липня 1900 року, за три роки до легендарного польоту братів Райт. Політ дирижабля тривав 18 хвилин і був досить успішним, але дирижаблем було складно керувати, а двигуни виявилися заслабкими — один з них вийшов з ладу просто під час польоту.

Робітники фабрики зшивають тканину для майбутніх цепелінів. Каркас дирижабля LZ 129 «Гінденбург», названого на честь президента Німеччини Пауля фон Гінденбурга. Спорудження цепеліна LZ 126, який Німеччина побудувала після Першої світової війни для американських військових у межах репарацій.

A. R. Coster / Topical Press Agency / Getty Images; Underwood Archives / Getty Images; The Print Collector / Print Collector / Getty Images

Наступні моделі Цеппеліна — LZ-3 та LZ-4 — були більш вдалими. Вони мали кращі показники потужності та швидкості, могли літати на більші відстані та були простішими у керуванні. У 1907 році LZ-3 провів у повітрі вісім годин. А 1 липня 1908 року LZ-4 здійснив 12-годинний політ над Швейцарією, розвинувши швидкість 40 км/год.

Успіхи дирижаблів Цеппеліна зацікавили німецький уряд. Чиновники пообіцяли профінансувати проєкт, якщо одному з літальних апаратів графа вдасться провести у повітрі добу. Винахідник погодився на пропозицію, і вже 4 серпня 1908 року дирижабль LZ-4 вирушив у 24-годинний політ. На жаль, повітряному гіганту не пощастило — через шторм судно потрапило в аварію і вибухнуло.

Проте німці настільки повірили у розробки Цеппеліна, що зібрали шість мільйонів марок на будівництво нового дирижабля. У вересні 1908 року граф заснував цілу компанію зі спорудження цепелінів — Luftschiffbau Zeppelin. А ще через рік — першу у світі авіакомпанію Deutsche Luftschiffahrts-Aktiengesellschaft ( DELAG).

Цепелін LZ 10 Schwaben у небі над Берліном. 

Berliner Illustrations Gesellschaft / ullstein bild / Getty Images

Цепеліни стали нечувано популярними та почали використовуватися для пасажирських перевезень, зокрема, екскурсійних круїзів. Першим комерційно успішним дирижаблем став LZ 10 Schwaben, що вперше здійнявся у небо 26 червня 1911 року. Цей дирижабль здійснив понад двісті рейсів Німеччиною і навіть перевозив кронпринца Пруссії Вільгельма з дружиною.

Після початку Першої світової війни цепеліни почали застосовувати і у військових цілях. За допомогою них німці скидали бомби на Велику Британію. Це було не надто ефективно — прицілитися з дирижабля було вкрай важко і бомби зазвичай не потрапляли у ціль — однак успішно сіяло паніку серед населення.

Британські війська обстрілюють німецький цепелін під час Першої світової війни. 

Time Life Pictures / Mansell / The LIFE Picture Collection / Getty Images

За допомогою дирижаблів відстежували субмарини — ті були непомітними для морських суден, проте легко прослідковувалися з повітря. Цепеліни також захищали конвої з повітря та транспортували на великі відстані боєприпаси, що було не під силу тогочасним літакам.

Однак специфічна конструкція дирижаблів робила їх вразливими. У 1916 році британці почали застосовувати проти цепелінів вибухові боєприпаси. Це ефективно знищувало літальні апарати, які Вінстон Черчилль іронічно охрестив «величезними міхурами горючих та вибухових газів». Шістдесят з вісімдесяти споруджених під час війни німецьких дирижаблів було зруйновано.

Після війни дирижаблі не втратили своєї популярності. Цепеліни транспортували заможних пасажирів через Атлантичний океан і вважалися справжнім технологічним дивом. У 1929 році пасажирський дирижабль «Граф Цеппелін», збудований на честь 90-річчя Фердинанда фон Цеппеліна, здійснив перший в історії повітроплавання навколосвітній переліт лише за 21 день.

Дирижабль «Гінденбург» у Брукліні за кілька хвилин до вибуху. 

NY Daily News / Getty Images

Свої «цепеліни» намагалися створити й інші країни. Прототипи розробляли французи, італійці, британці та американці.

У 1918 році свою компанію зі спорудження дирижаблів заснував італієць Умберто Нобіле. Через вісім років він разом із полярним дослідником Руалем Амундсеном пролетів над Північним полюсом на дирижаблі N-1 «Норґе».

За підтримки Міністерства авіації два величезні жорсткі дирижаблі — R100 та R101 — розробили й британці. Обидва згодом потрапили в аварію. R101 розбився у Франції під час свого першого польоту. Унаслідок аварії загинуло 48 людей, включно з тогочасним британським міністром авіації Крістофером Томсоном.

Британські парламентарі піднімаються на борт дирижабля R101. Дирижабль R101 поблизу англійського міста Бедфорд. Місце аварії британського дирижабля R101, що розбився поблизу французького міста Бове.

George Rinhart / Corbis / Getty Images; Hulton Archive / Getty Images; ullstein bild / Getty Images

Ця катастрофа стала найгіршою аварією дирижабля за кількістю жертв. Проте край повітряним гігантам поклав зовсім інший інцидент. Ера дирижаблів стрімко завершилася 1937 року — після катастрофи одного з найбільших дирижаблів Luftschiffbau Zeppelin, «Гінденбурга».

Судно виконало понад шістдесят успішних польотів, однак під час спроби посадки у Нью-Джерсі 6 травня 1937 року спалахнуло і згоріло дотла лише за 34 секунди. Тридцять п’ять пасажирів та членів екіпажу загинули.

«Граф Цеппелін» у небі над Чикаго.

Chicago Sun-Times / Chicago Daily News collection / Chicago History Museum / Getty Images

Ця аварія була не настільки смертоносною, як катастрофа британського дирижабля R101. Проте вибух «Гінденбурга» набув нечуваного резонансу та моментально знищив репутацію повітряних суден. Практично за одну ніч дирижаблі відійшли в минуле і поступилися своїм місцем літакам.

Аварія дирижабля «Гінденбург», унаслідок якої загинули 35 людей.

Википедия

Після аварії «Гінденбурга» дирижаблі практично не використовували протягом 80 років. Однак зараз інтерес до них поступово відновлюється. Низка компаній прагнуть використовувати їх для екскурсій. До прикладу, круїзна компанія OceanSky хоче налагодити рейси пасажирських дирижаблів до Арктики. Перший політ заплановано на 2023 рік.

Дирижабль Airlander 10 компанії Hybrid Air Vehicles.

oceansky.se

Для екскурсій OceanSky планує використати дирижабль Airlander 10 компанії Hybrid Air Vehicles. Прототип судна вже презентували — тестові польоти відбудуться у 2020 році. Як зазначається у матеріалі Foreign Policy, у майбутньому дирижаблі можна буде використовувати і для перевезення вантажів. Адже ці повітряні судна відносно дешеві та призводять до значно менших обсягів викидів парникових газів, ніж інші види транспорту.

Влада канадського Квебеку планує заплатити французькій компанії Flying Whales 30 мільйонів доларів за виготовлення дирижаблів моделі LCA60T, здатних транспортувати великі вантажі. У компанії прогнозують, що вони зможуть перевозити до 60 тонн та пересуватися зі швидкістю 100 кілометрів на годину. Якщо все піде за планом, перший дирижабль Flying Whales здійметься у повітря вже у 2022 році.

Рендер дирижабля LCA60T компанії Flying Whales.

flying-whales.com