За день до Першої світової: загроза громадянської війни в Ірландії, гучне вбивство у Франції, нова церква на Філіппінах і фільм Чапліна. Що відбувалося 27 липня 1914 року

Автор:
Сергій Пивоваров
Редактор:
Євген Спірін
Дата:

Сніжана Хромець / Артем Марков / «Бабель»

Двадцять восьмого липня 1914 року почалася Перша світова війна — один із найбільш масштабних конфліктів в історії людства, який вплинув на історію XX століття. Почалася вона в Європі з оголошення Австро-Угорщиною війни Сербії. У ній брали участь 38 держав, загинули близько 10 мільйонів військових і цивільних. Під час війни застосовувалися нові тактики бойових дій, нова зброя і техніка, а її наслідком став розвал чотирьох імперій — Російської, Австро-Угорської, Османської та Німецької. Але для більшості європейських громадян війна стала повною несподіванкою. Напередодні у Британії обговорюють загрозу громадянської війни в Ірландії, у Франції — суд щодо вбивства головного редактора газети Le Figaro, а в США — підготовку премʼєри нового фільму Чарлі Чапліна. У дипломатичних колах Європи до останнього сподіваються, що війни вдасться уникнути. «Бабель» згадує, що відбувалося у світі за день до початку Першої світової.

Липнева політична криза в Європі сягає кульмінації. На початку ХХ століття провідні європейські держави розділилися на два протиборчі блоки: Центральні держави (Австро-Угорщина, Німеччина та Італія) і Антанта (Англія, Франція та Росія).

Приводом для загострення стало вбивство спадкоємця австро-угорського престолу Франца Фердинанда 28 червня 1914 року сербським націоналістом Гаврилом Принципом. Австро-Угорщина висуває Сербії ультиматум із фактично неприйнятними умовами. Двадцять пʼятого липня Сербія погоджується на 9 із 10 пунктів ультиматуму. Але Відень визнає таку відповідь незадовільною і наступного дня починає часткову мобілізацію армії. Те ж саме, заручившись підтримкою Росії, робить Белград.

Сербський король Петро I Карагеоргієвич (сидить праворуч) із прем'єрміністром Ніколою Пашичем та іншими міністрами видає указ про мобілізацію, 25 липня 1914 року.

Британія намагається не допустити глобальної війни і сподівається, що австрійці сприймуть сербську відповідь як дипломатичну перемогу. Глава британського МЗС Едвард Грей пропонує країнам з обох блоків провести мирні переговори в Лондоні. Росія, Франція та Італія погоджуються, але Австро-Угорщина і Німеччина проти.

Німецькі і російські політичні карикатури часів Першої світової війни.

Сніжана Хромець / Артем Марков / «Бабель»

Двадцять сьомого липня австрійська дипмісія залишає Белград. У Росії оголошується часткова мобілізація. Уряд Франції наказав понад 100 тисячам військових, дислокованих у Марокко і Алжирі, негайно відплисти додому. Кабінет міністрів Британії погодився залишити в боєготовності Перший і Другий флоти після маневрів. Перший лорд Адміралтейства Вінстон Черчилль оголосив своїм військово-морським офіцерам, що війна між Центральними державами і Антантою «аж ніяк не неможлива».

Вінстон Черчілль поруч із біпланом військово-морського підрозділу Королівського повітряного корпусу, травень 1914 року.

Wikimedia

Але наразі це були превентивні заходи. Навіть у генштабі Австро-Угорщини спочатку планували атакувати Сербію не раніше, ніж за два тижні. Приводом для оголошення війни саме 28 липня стали чутки про те, що сербські війська атакували австро-угорський підрозділ на кордоні Боснії.

Для мільйонів простих громадян у Європі війна стала повною несподіванкою. Протягом липня 1914 року сербські генерали і російські аристократи ще відпочивають на австрійських та німецьких курортах. А німецький кайзер Вільгельм II тільки вранці 28 липня повернеться з подорожі на яхті норвезькими фіордами. Надвечір 27 липня паніка насамперед проникає на фінансові ринки. На тлі політичної невизначеності у Відні, Будапешті та Брюсселі закриваються фондові біржі.

Про що писали газети в липні 1914 року (зліва направо): Сербська «Політика» публікує витяги з маніфесту російського царя Миколи II про підтримку Сербії. Російська «Сибирская жизнь» пише про австрійський ультиматум Сербії. Австрійська Bohmerwald Volksbote пише, що війна із Сербією неминуча. Російська «Сибирская жизнь» пише про те, що Австрія визнала неприйнятною сербську відповідь на свій ультиматум.

Сніжана Хромець / Артем Марков / «Бабель»

Загроза громадянської війни в Ірландії. Після того, як британський парламент кілька разів не зміг проголосувати за надання Ірландії самоврядування, там починають формуватися збройні загони добровольців. Роззброювати їх вирушають британські війська. Вранці 27 липня на перших шпальтах газет — сутички в Дубліні, що сталися напередодні ввечері. Місцева поліція і британські солдати відкрили вогонь по демонстрантах, ті закидували їх камінням. У підсумку троє загиблих і понад 30 поранених. Перша світова лише відсунула подальше протистояння.

Гучний судовий процес у Франції. З березня 1914 року у Франції триває гучний судовий процес про вбивство Гастона Кальметта, редактора газети Le Figaro. Обвинувачена — Генрієтта Кайо, друга дружина Жозефа Кайо, колишнього премʼєрміністра, нині виконувача обовʼязків міністра фінансів. Генрієтта зізналася, що 6 разів стріляла з револьвера в Кальметта у його редакції, щоб перешкодити тому опублікувати скандальні листи, написані їй Жозефом Кайо під час його першого шлюбу.

Обкладинка Le Petit Journal із реконструкцією сцени вбивства головного редактора газети Le Figaro, березень 1914 року.

Le Petit Journal / Wikipedia

Двадцять восьмого липня суд присяжних визнає її невинною з формулюванням «як жінка, вона була більш схильна піддаватися ірраціональним, пристрасним почуттям і, отже, не несла відповідальності за свої дії, коли стріляла в Кальметта». Це викличе обурення громадськості.

Нова церква на Філіппінах. Двадцять сьомого липня 1914 року колишній член Церкви адвентистів сьомого дня Фелікс Манало реєструє в уряді Філіппін нову християнську церкву Iglesia ni Cristo (в перекладі з тагальської Церква Христа).

Манало оголосив себе божим обранцем, «покликаним відновити християнство в його первісній чистоті». Віровчення Манало відкидає основні догми християнства, наприклад, триєдність Бога. Також стверджується, що друге пришестя Христа відбудеться на Філіппінах. На сьогоднішній день це третя за величиною конфесія країни після католицької та мусульманської.

Марка до сторіччя заснування Церкви Христа на Філіппінах з фото Фелікса Манало.

Philippine Postal Corporation / Wikipedia

Чарлі Чаплін знімає новий фільм. На американській кіностудії Keystone Studios тривають зйомки нового короткометражного німого фільму «Обличчя на підлозі бару». Чарлі Чаплін — сценарист, режисер і виконавець головної ролі. У центрі сюжету — колись багатий художник, який спився і перетворився на волоцюгу після того, як від нього пішла кохана жінка.

Премʼєра відбулася 10 серпня. Фільм отримав позитивну оцінку критиків і став одним із найпопулярніших у 1914 році.